Проблеми збереження довкілля та його окремих складових вже давно стали окремим та значним за обсягом напрямком міжнародного співробітництва світової спільноти.

У весняний період починається масова несанкціонована торгівля ранньоквітучими видами рослин, у тому числі занесених до Червоної книги України, які є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення.

Під заборону збору та продажу підпадають: підсніжник, білоцвіт, горицвіт, сон-трава, цибуля медвежа та інші.

Спостереження та аналіз даних про чисельність, динаміку, ареали деяких видів рослин свідчать, що флора Луганської області зазнає достатньо сильного та тривалого антропогенного пресу, який підсилюється погодно-кліматичними факторами, що останні роки змінюються в бік посух та високих літніх температур. Видобувна промисловість, висока розораність земель, щорічні степові пожежі призводять до зменшення територій, вкритих природною рослинністю та збіднення популяцій флори.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)» порушники природоохоронного законодавства зобов'язані відшкодувати шкоду нанесену навколишньому природному середовищу.

Важливо пам'ятати, що збереження першоцвітів залежить від свідомого ставлення до проблеми кожного з нас.

Звертаємось до громадян з проханням відмовитись від збирання, купівлі та продажу рослин занесених до Червоної книги України.

Давайте охороняти навколишнє природнє середовище разом!

Український союз промисловців і підприємців (далі – УСПП)

18 лютого 2021 року організовує on-line семінар з представниками об'єднаних територіальних громад на тему «Очищення господарсько-побутових стічних вод малих населених пунктів. Впровадження сучасних технологічних рішень».

Метою заходу є обговорення актуальних питань очистки та відведення зворотних вод населених пунктів, тенденцій та технологій в цій галузі.

Доповідачами будуть фахівці та експерти ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»,

ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», литовської компанії «Traidenis» - провідного європейського виробника очисних споруд, представники інших компаній.

Семінар відбудеться у форматі відеоконференції на базі платформи Zoom. Початок роботи – об 11:00.

Контактна особа – Масник Олег Іванович, +38 050 353-33-88, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Щороку країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day).

Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення в першу чергу в якості середовища проживання водоплавних птахів, була підписана 2 лютого 1971 р. в місті Рамсар (Іран), і з тих часів носить назву Рамсарської конвенції. День її підписання в 1997 р. було оголошено Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Конвенцію підписали 156 країн.

Головною ціллю конвенції є збереження і раціональне використання водно-болотних угідь як засіб досягнення сталого розвитку в усьому світі.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Водно-болотні угіддя мають велике природне, економічне та соціокультурне значення. Кожна держава, яка є учасником Рамсарської конвенції, має визначити на своїй території найбільш цінні водно-болотні угіддя та подати їх перелік і описи на затвердження до Секретаріату конвенції.

У даний час зазначений Перелік включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею 215,051 млн. га. Серед них на території України 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 770,554 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу 11, у 2016 ще 4 водно-болотним угіддям України.