Щорічно, починаючи з весни та настанням пожежонебезпечного періоду і до глибокої осені всюди, знищуються полезахисні лісосмуги, штучні лісові насадження, степові території, пасовища. Причиною пожеж є не лише недбале поводження з вогнем, але і умисні підпали, які проводяться з метою очищення територій від сухої рослинності.

Одна з головних причин масових випалювань сухої трави - міфи і помилки людей про нібито корисність, потрібність і безпеку випалювання сухої трави. Слід розуміти, що кожен акт підпалу сухої трави - ця провокація масштабної пожежі в лісі, в населеному пункті і невідворотне руйнування екосистеми на місці такого підпалу.

Гинуть насіння рослин і самої трави над поверхнею землі і насіння під землею. Навіть незначне відхилення від певного температурного режиму може відбитися на їх схожості. Під час випалювання рослини просто гинуть. Виживають лише кореневища, що глибоко знаходяться в ґрунті. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи.

Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздів'я таких птахів як кряква, чирок-тріскунок, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польової, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник.

При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібний час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. 

Крім того, спалювання рослинності не тільки завдає шкоди довкіллю та здоров'ю людей, а й може перерости у неконтрольоване горіння, загрожувати знищенню будівель та споруд житлового сектору.                          

Слід зазначити, що чинним природоохоронним законодавством заборонено спалювання сухої рослинності, стерні. За такі порушення передбачена не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Так, згідно статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, статтею 245 Кримінального Кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально-небезпечним способом. Винні особи караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Дбаючи про чистоту будинків, господарств, населених пунктів, не нашкодьте довкіллю!