2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь!
У 2017 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом "Водно-болотні угіддя зберігають воду".
Тема Всесвітнього дня водно-болотних угідь у наш час це водно-болотні угіддя і водні ресурси. Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв'язок між водно-болотними угіддями, водою і людьми.
Водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике соціально-економічне, культурне та наукове значення, і їх втрата є непоправною шкодою. Водно-болотні угіддя надають основні екосистемні послуги та вигоди, що люди отримують від природи, у тому числі виступаючи у ролі регуляторів і постачальників води. Таким чином, управління водними ресурсами та раціональне використання водно-болотних угідь нерозривно пов'язані між собою.
Згідно iз статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищуе шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття peгіону, існування ендемічних, рідкісних i зникаючих видів рослин i тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу i зимівлі місцевих видів риб тощо.
У даний час зазначений Перелік включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею 215,051 млн. га. Серед них на території України 37 водно-болотних угіддь міжнародного значення загальною площею біля 770,554 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу 11, у 2016 ще 4 водно-болотним угіддям України.
Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об'єднання зусиль ycix державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни.