Всі негативні тенденції, що відбуваються в розвитку складної системи «людина – природа - суспільство» підвищують актуальність екологічного моніторингу.
31 травня на колегії облдержадміністрації було розглянуте питання прийняття та затвердження Регіональної цільової програми моніторингу довкілля Луганської області на період до 2022 року. Начальником управління екології та природних ресурсів Тіхоновим Олегом Викторовичем була представлена до уваги всіх присутніх Регіональна цільова програма моніторингу довкілля Луганської області на період до 2022 року. Він зазначив, що враховуючи тенденцію зовнішньої політики України щодо перспектив входження до ЄС, головним напрямком подальшого розвитку у сфері моніторингу атмосферного повітря має бути послідовна гармонізація відповідних елементів мереж спостережень за станом атмосферного повітря з вимогами Євросоюзу.

29.05.2018 року у приміщенні облдержадміністрації під головуванням заступника голови облдержадміністрації Філя С.О. відбулась робоча нарада з питання розгляду Регіональної цільової програми моніторингу довкілля Луганської області на період до 2022 року.
Під час наради було наголошено на необхідності затвердження зазначеної Програми з метою відновлення повноцінного функціонування системи екологічного моніторингу для забезпечення потреб органів державного управління, місцевого самоврядування і громадськості в оперативній і достовірній інформації про стан довкілля нашої області.
За підсумками робочої наради було прийняте рішення винести зазначену Програму для розгляду та затвердження на Колегію облдержадміністрації 31.05.2018 року.

Пожежонебезпечний період є однією із найбільших проблем екології у Луганській області. Спалювання сухостою спричиняє пожежі в екосистемах, що не лише негативно впливає на екологію, але й на здоров'я людей.
Управління екології та природних ресурсів Луганської ОДА закликає усіх мешканців області обережно поводитися з вогнем і пам'ятати, що підпалюючи суху рослинність, ми знищуємо життя.
При спалюванні сухостою згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус - найбільш родючий поверхневий шар ґрунту, внаслідок чого знижується його мікробіологічна активність. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. Варто знати, що при спалюванні сухої рослинності та її залишків знищуються безхребетні тварини, які знаходять там своє укриття. Багато видів птахів влаштовують гнізда на землі, через що теж потерпають від випалювання сухої рослинності та її залишків. Знищується насіння, пошкоджуються кора та гілки рослин, які ростуть поруч з місцем спалювання.
Але найголовніше – спалювання сухої рослинності призводить до некерованих надзвичайних ситуацій виникає небезпека лісових пожеж, що може привести до займання будинків, машин, ліній електропередач, газопроводів з фатальними наслідками.
Дуже болісно дивитись на вигорілі поля, які ще місцями димлять. Адже це рослини просто гинуть. Виживають лише кореневища, що глибоко знаходяться в ґрунті. Нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи. Гине вся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. Такі пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту.
Регіональною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Луганської облдержадміністрації на засіданнях неодноразово надавались органам виконавчої влади завдання щодо вжиття заходів із запобігання виникненню та ліквідації пожеж на території Луганщини.