Щорічно, з настанням пожежонебезпечного періоду і до глибокої осені повсюдно, знищуються полезахисні лісосмуги, штучні лісові насадження, степові території, пасовища. Причиною пожеж є не тільки недбале поводження з вогнем, а й навмисні пали, які проводяться з метою очищення територій від сухої рослинності. Не зважаючи на численні перестороги, громадяни продовжують проводити такі «прибирання», тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук, які накопичуються в організмі людей, провокуючи загострення як хронічних хвороб, так і виникнення нових (у тому числі й онкологічних) захворювань. Разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють і важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту.

Від сильної трав'яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв'яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Дощові черв'яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою. На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи.

Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздування таких птахів як крижень, чирок-трескунок, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник.

У багатьох випадках при спалюванні стерні, сіножатей та пасовищ неконтрольований вогонь знищує лісові насадження, полезахисні лісосмуги, які виконують найважливіші природоохоронні, грунтозахисні, протиерозійні, кліматоутворюючі, водоохоронні та інші функції. На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.